2 засідання ШМО класних керівників

 

Переглянути матеріали засідання

ГРОМАДЯНСЬКА СОЦІАЛІЗАЦІЯ МОЛОДІ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

Однією з найважливіших проблем сучасної демократичної України стала проблема громадянської  соціалізації  дітей і підлітків.

Актуальність громадянської соціалізації зумовлена трансформаційними процесами, які охопили економічні, соціально-політичні, духовно- моральні підвалини соціального життя українського суспільства, коли спостерігається криза громадянських цінностей та ідеалів, їх зміна. Це ускладнює ситуацію громадянського вибору і прийняття громадянських норм, а зрештою і процес громадянської соціалізації в цілому.

Звернення до питань громадянської соціалізації зумовлене також проблемами формування громадянського суспільства в Україні, яке орієнтується на високі національні та загальнолюдські цінності. Але утвердження громадянських цінностей у суспільстві, формування вільної особистості, яка має власну громадянську позицію, багато в чому залежить від системи освіти.

Взагалі, сам термін «громадянська  соціалізація» потребує конкретизації. Очевидно, що  мається на увазі процес виховання Громадянина. Ось тільки - якого громадянина? Це питання досить актуальне для багатьох вчителів і батьків. Отже, перед педагогами, вихователями, соціальними працівниками постає важливе завдання — урахування наявних у суспільстві кризових явищ в організації соціальної виховної роботи на сучасному етапі розвитку держави. Все це підтверджує необхідність насичення громадянськими цінностями змісту освітньої системи, оскільки рівень громадянськості нині відіграє основну роль у становленні державності та стає важливим критерієм визначення цивілізованості суспільства.

Формування громадянськості учнівської молоді нині визнано найважливішим напрямом державної політики в галузі виховання, що чітко сформульовано в нормативно-правових актах України: Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», в Національній доктрині розвитку освіти України, Концепції громадянської освіти, Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, Національній програмі виховання тощо, які визначають потребу суспільства в громадянськи активних членах, котрі вільно орієнтуються в складній сучасній соціально-економічній та політичній ситуації, зі стійкою громадянською позицією, чіткими життєвими орієнтирами та прагнуть до усвідомленої громадянської діяльності 

Виховання громадянина — основна з умов підготовки людей, здатних відродити свою Батьківщину, розвинути ідею державності. 

Громадянськість не надається при народженні, її неможливо сформувати «раз і назавжди». Тобто молоду людину можна лише підготувати до особистого розуміння громадянськості, справляючи на неї виважений ідейний вплив. Набуття громадянськості можливе лише як процес та результат еволюційної за своєю суттю самоідентифікації особистості (громадянин де-факто) в процесі громадянської соціалізації.

Доволі часто, наводячи визначення поняття «громадянська соціалізація», автори мають на увазі участь людей у політичному та суспільному житті. При цьому не береться до уваги найважливіше в громадянській соціалізації — виховання патріотизму, що є сутністю громадянськості. У політичній та загальносуспільній діяльності участь здатні брати лише декотрі, але допомогти сусідові, колезі, батькам у повсякденному житті — може кожен. Загинути за Батьківщину — це великий вчинок, але є й великі вчинки повсякденного служіння суспільству, повсякденної любові та співчуття до конкретних людей, з якими ти разом. Прояв громадянськості — це допомога тим, кому вона необхідна. Тому недостатньо робити акцент лише на зовнішньому прояві громадянськості, такому, як участь у рухах, організаціях, партіях. Громадянськість людей, яка спонукає їх об'єднуватися для вирішення певних завдань або проблем, що постають перед суспільством, є основою громадянської соціалізації.

Під громадянською соціалізацією розуміємо процес засвоєння, активного творчого відтворення та розвитку особистістю громадянського досвіду, норм, цінностей, традицій даного суспільства, результатом якої є громадянськість.

Результатом громадянської соціалізації є громадянськи соціалізована особистість, яку характеризує високий рівень сформованості громадянських якостей, є наявність громадянської позиції, найвищою мірою усвідомлення якої є патріотизм. Високо громадянськи соціалізована людина — це патріотично налаштована, відповідальна, активна особистість і, таким чином, здатна до позитивних перетворень суспільства. Така людина ідентифікує себе як повноправного суверенного суб'єкта соціальних відносин, визначаючи своє місце в демократичному суспільстві, свої життєві цілі та засоби їх досягнення. Коли патріотизм, гордість за власну країну, досягнення не лише особистих, але й суспільних інтересів, соціальна активність стали основою поведінки, рисою характеру, можна говорити про наявність у людини громадянської позиції.
Фактором громадянської соціалізації, її педагогічно керованою складовою є громадянське виховання. Єдність громадянської соціалізації та громадянського виховання ефективно можна забезпечити в системі соціальних інститутів, серед яких провідним є система освіти.

Як планувати роботу по формуванню громадянина в школі?

Американська асоціація політичних наук  розробила національні стандарти по громадянській освіті, установивши тир компонента: знання, уміння і громадянський характер.

До знань відносяться: що таке громадянське життя, політика, правління, основи політичної системи і т.д. Але для нас важливіше простежити громадянський характер виховання, що включає особистісні і суспільні якості.

Що формуємо в контексті громадянського виховання? До обов'язкових особистісних якостей відноситься моральна відповідальність, самодисципліна, повага гідності кожної людини. Суспільні додатки: ввічливість, повага до закону, критичне мислення, прагнення компромісно вирішувати виникаючі конфлікти, духовність.

Для нас важливо уточнити критерії й ознаки, на які треба орієнтуватися, щоб уникнути крайностей і не повторювати помилок минулого: справжній громадянин – не тільки гарна людина і законослухняний член суспільства, але і самостійна особистість, що усвідомлює своє призначення в ньому.

Які перспективи  розвитку громадянського виховання? Найголовніша умова успішності цього процесу полягає в тому, щоб об'єднати педагогічні зусилля родини, школи й органів державно-суспільного управління. Втрата одного з цих доданків чревата непередбаченими наслідками. Завдання органів управління – підтримати і забезпечити дотримання прав громадян, контролювати виконання законів, без яких формування громадянського суспільства неможливо.

Треба продумати, як забезпечити доброчесну мотивацію школярів, щоб вони виявляли співчуття, а не жорстокість, гордість, а не войовничу непримиренність.

Навчання основам громадянськості - не нудне повчання, а пошук оптимальних рішень, сполучених з інтелектуальними зусиллями.

Треба частіше звертатися до зразка, прикладу – цих традиційних для українського менталітету засобів громадянського виховання.

Громадянськість творча, а значить, формується через діяльність. Будувати здорове суспільство і сильну державу може тільки людина з громадянським світосприйняттям.

Людина, вихована в дусі громадянськості - це унікальна особистість, здатна самостійно аналізувати події і явища, яка має свою точку зору.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Концепція громадянського виховання // Шлях освіти. — 2000. — № 3. — С. 7-13.

2. Про Національну доктрину розвитку освіти : Указ Президента України від 17.04.2002 р. № 347/2002 // Книга вчителя історії, етики, основ правознавства: довід.-метод. вид. / упоряд. Р. І. Євтушенко, О. В. Галєгова. — Вид. 2-ге, доповн. —                    Х. : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. — С. 9-10.

3. Закон України «Про освіту» від 23 травня 1991 р. № 1060-ХІІ// Книга керівника навч.-вихов. закладу : довід.-метод. видання/ упоряд. Б. М. Те- рещук, В. В. Скиба. — Вид. 2-ге, доповн. — Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. — С. 14-38.

4. Концепція громадянської освіти : Концепція громадянської освіти в Україні // Освіта України. — 2000. — 15 листоп. (№ 46). — С. 12.

5. Закон України «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 р. № 651. ХШ // Книга вчителя історії, етики, основ правознавства : довід.-метод. видання / упоряд. Р. І. Євтушенко, О. В. Галєгова. — Вид. 2-ге, доповн. — Х. : ТОРСІНГ ПЛЮС. — 2006. — С. 26-51.

6. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) // Книга вчителя історії, етики, основ правознавства : довід.-метод. видання / упоряд. Р. І. Євтушенко, О. В. Галєгова. — Вид. 2-ге, доповн. — Х. : ТОРСІНГ ПЛЮС-2006. — С. 72-91.

7. Чернуха Н. М. Формування громадянськості учнівської молоді : інтеграція виховних соціальних впливів суспільства : монографія / Н. М. Чернуха. — Луганськ : Альма матер, 2006. — 360 с.

8. Єльгіна Т. Форми та методи формування громадянських якостей особистості. – Рідна школа, 2005, №6.